Почитати

​Енергетичний потенціал українських земель

В Україні близько 4 млн га малородючих земель сільгосппризначення. Вони розпайовані, але вести на них традиційне сільське господарство не вигідно. В той же час більшість із цих площ якнайліпше підходять для вирощування енергетичних культур – верби, тополі, міскантусу, світчграсу та інших, йдеться в матеріалі порталу landlord «Скільки можна заробити на вирощуванні енергетичних культур».

Енергокультури – прибутковий бізнес і покращення стану земель

Культивування енергорослин активно розвивається у Європі: для фермерів це – прибутковий бізнес і покращення стану земель, для місцевих громад – плата за оренду, створення нових робочих місць, для країни – енергонезалежність, покращення екологічного стану. Прогнозується, що до 2020 року площа земель у ЄС, доступних для вирощування енергокультур, зросте до 20,5 млн га, а до 2030-го – до 26,2 млн га.

В Україні ця галузь перебуває в зародковому стані – енергокультурами засаджено близько 4000 га маргінальних земель. Здебільшого це енергетична верба, тополя та міскантус, які дають середню щорічну урожайність 20 т/га. В той же час потенціал розвитку галузі колосальний – вона здатна збільшитися у 250 разів.

За розрахунками науковців, з 1 млн га можна зібрати 11,5 млн т врожаю енергокультур, що еквівалентно заміщенню 5,5 млрд м3 природного газу. Якщо оцінювати загальний потенціал, то енергетичні культури в Україні можуть замістити близько 20 млрд м3 природного газу – тобто дві третіини потреб країни в газопостачанні.

Культурна спадщина

Для отримання біомаси сьогодні широко використовуються близько 20 видів швидкорослих культур. Найрозповсюдженіші в Україні – верба, тополя, міскантус, світчграс, просо. Отримана біомаса, перероблена на тріску, паливні гранули, брикети чи пелети, використовується для виробництва теплової та електричної енергії.

Вихід енергії з різних культур суттєво відрізняється: цукрове сорго – 128 Гкал/га, міскантус – 81 Гкал/га, енергетична верба – 65 Гкал/га, світчграс – 61 Гкал/га.

Отримувати енергію, а значить, додаткові кошти, можна і з традиційних сільгоспкультур. Так, при вирощуванні 1 т зерна ячменю отримують від 1,5 т соломи, якщо це кукурудза – до 2,4 т стеблин. При спалювання 1 т соломи виділяється близько 3 МВт теплової енергії, а це означає заміну 333 м3 газу.

Початкові розрахунки

Поки в нашій державі лише 2,5% спожитої енергії від її загального обсягу одержується з біомаси, тоді як у Західній Європі – близько 12%, а скандинавських країнах – від 17% до 40%. В Україні майже відсутні, за деяким винятком, технічні, технологічні і, особливо, економічні обгрунтування для вирощування біоенергетичної сировини. Тому не дивно, що окремі господарники без достатніх попередніх економічних розрахунків будують великі заводи з переробки біомаси, які потім не здатні забезпечити сировиною.

«У даній справі багато аматорства, невдалих технічних рішень, недостатньо попередніх техніко-економічних розрахунків», – каже доцент Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП) Анатолій Фурса.

За словами завідувача лабораторії Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН Володимира Бондаря, в Україні на маргінальних землях можна одержувати значні обсяги біомаси. Загальний її потенціал, доступний для біоенергетики, зараз використовується лише на 11,6%.

Лариса Степанушко, landlord.ua

повний текст статті – Скільки можна заробити на вирощуванні енергетичних культур